фізичної
культури у 2018/2019 навчальному році
Пріоритетним завданням системи освіти є
виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я й
здоров’я оточуючих як до найвищої соціальної цінності, формування високого
рівня здоров’я дітей та учнівської молоді.
Фізична культура як складова загальної культури,
закладає основи збереження здоров’я та розвитку всіх його складових,
використовує комплексний підхід до формування розумових та фізичних якостей і навичок,
удосконалює фізичну та психологічну підготовку до активної життєдіяльності, формує пріоритети оздоровчої спрямованості фізичних вправ та забезпечує
загальний культурний розвиток особистості.
Інваріантна складова Типових навчальних
планів, до якої входить навчальний предмет «Фізична культура», сформована на
державному рівні і є однаковою для всіх закладів загальної середньої освіти
незалежно від підпорядкування та форми власності.
Навчання в старшій школі фізичній культурі
спрямоване на досягнення загальної мети
базової загальної освіти. Адже метою
базової загальної середньої освіти є розвиток освіченої особистості, яка поєднує в
собі творчий потенціал до навчання, ініціативність до саморозвитку та
самонавчання в умовах глобальних змін та викликів, здатності ідентифікувати
себе як важливу і відповідальну складову українського суспільства, яка готова
змінювати і відстоювати національні цінності українського народу.
Провідним чинником розвитку такої
особистості є формування в учнів умінь застосовувати знання в реальних життєвих
умовах, під час розв'язку практичних завдань та здатності визначати і
обґрунтовувати власну життєву позицію.
Провідним засобом реалізації вказаної мети є запровадження
компетентнісного підходу в навчальний процес, на основі ключових
компетентностей як результату навчання.
Фізичне виховання сьогодення потребує орієнтації на:
-
вироблення і реалізацію якісно нової, особистісно і компетентісно
обґрунтованої основи до підходу збереження і підтримки інтелектуальної та
фізичної індивідуальності школярів та молоді на всіх етапах навчання
врахуванням особливостей їх рухового і психофізичного розвитку;
-
створення освітнього середовища, яке стимулює фізично рухову активність
особистості та її організацію відповідно до вікової та психофізичної специфіки
розвитку організму;
-
інтенсивне включення в освітній процес школи можливостей для додаткових
форм фізичного виховання;
-
створення умов і механізмів фізичного виховання для занять різної
спрямованості за інтересами;
-
формування стійкості до асоціальних впливів щодо виникнення шкідливих
звичок і неадекватних видів поведінки.
Навчально-виховний процес з фізичної культури у
2018/2019 н.р. здійснюється за робочими навчальними планами, що складаються на
основі Типових навчальних планів закладів загальної середньої освіти і затверджуються відповідним органом
управління освітою.
Години
фізичної культури передбачені усіма варіантами Типових навчальних планів і
повинні фінансуватися та використовуватися в повному обсязі. Вони зазначаються
в розкладі уроків, ураховуються в педагогічному навантаженні вчителів. У
зв’язку з тим, що уроки фізичної культури за своїм змістом і специфікою
забезпечують рухову активність учнів і не вимагають надмірного розумового
напруження, години їх проведення не враховуються при підрахунку гранично
допустимого навантаження учнів. Це дає змогу в кожному класі повноцінно
використовувати усі навчальні години варіативної складової Типових навчальних
планів, не перевищуючи загального обсягу навчального навантаження (сума
інваріантної і варіативної складових). Розклад уроків повинен враховувати
оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також
доцільне чергування протягом дня і тижня предметів природничого і гуманітарного
циклів з уроками мистецтва, технологій і фізичної культури.
Заняття
з фізичної культури в навчальних закладах проводяться вчителем фізичної
культури або особою, яка має спеціальну освіту та кваліфікацію: тренер,
керівник гуртка, групи, спортивної секції тощо.
Опанування змісту фізичної культури як базового навчального предмета
здійснюється за навчальними програмами, що мають відповідний гриф Міністерства
освіти і науки України.
З 2018/2019 навчального
року набирає чинності нова навчальна програма «Фізична культура» для 10-11
класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 23.10.2017 № 1407), у
якій імплементовано компетентнісний підхід до
вивчення предмета (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv)..
Навчання – це продукт кількості,
можливостей і якості викладання. Якщо вчитель змінить якість викладання, то
зможе змінити і результат. Важливо навчати школярів як навчатись, поєднувати
нові знання зі старими.
Нова навчальна програма має структуру,
яка є максимально інформативною для вчителя. Дана структура дозволяє
вчителю більш об’єктивно оцінити досягнення учня. У програмі чітко висвітлені
знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти.
У навчальній програмі виокремлено такі
наскрізні змістові лінії: «Екологічна
безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і
безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність».
Наскрізні
змістові лінії відбивають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що
послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів, та є засобом
інтеграції навчального змісту, корелюються з ключовими компетентностями,
опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій
учнів, що визначають їхню поведінку в життєвих ситуаціях.
Очікувані результати навчальної діяльності учнів перенесені у ліву частину
програми, вони є необхідними предметними компетентностями, і в той же час
відповідають змістовим наскрізним темам.
Змістове наповнення
предмета «Фізична культура» навчальний заклад формує самостійно з варіативних
модулів. При цьому обов’язковим є включення засобів теоретичної і
загальнофізичної підготовки, передбачених програмою для даного класу до кожного
варіативного модуля. У 10-11 класах учні мають опанувати 2-3 варіативних модулі.
На їх опанування відводиться приблизно однакова кількість годин. Не
виключається можливість мотивованого збільшення чи зменшення кількості годин на
вивчення окремих модулів.
Наявність
матеріально-технічної бази, регіональні спортивні традиції, кадрове забезпечення
та бажання учнів є критеріями відбору варіативних модулів навчальним закладом.
Бажання учнів визначається обов’язковим письмовим опитуванням. Результати
опитування додаються до протоколу шкільного методичного об’єднання.
За потреби, у межах одного
варіативного модуля можна освоїти навчальний матеріал, передбачений на два роки
вивчення.
У разі освоєння двох
варіативних модулів протягом одного навчального року та у випадку, коли рік
вивчення модуля не відповідає класу навчання (наприклад у 10-класі вивчається
модуль баскетбол, третій рік вивчення), учитель повинен скоригувати змістове
наповнення варіативного модуля та нормативи оцінювання.
Відповідно до Інструкції про розподіл
учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої наказом МОЗ
та МОН від 20.07.2009 р. за № 518/674, учні розподіляються на основну,
підготовчу та спеціальну медичні групи.
Медичне обстеження учнів проводиться щорічно в установленому законодавством
порядку. Не допускати на уроках фізичної культури навантаження учнів, які не
пройшли медичного обстеження.
Учні,
незалежно від рівня фізичного розвитку та медичної групи, а також тимчасово
звільнені від фізичних навантажень, повинні бути обов’язково присутніми на
уроках фізичної культури. Допустиме навантаження для учнів/учениць, які за
станом здоров’я належать до підготовчої та спеціальної медичних груп,
встановлює учитель фізичної культури.
Домашні завдання для
самостійного виконання фізичних вправ учні/учениці отримують на уроках фізичної
культури. Вони мають бути спрямовані на підвищення рухового режиму у вільний
час, досягнення рекреаційно-оздоровчого ефекту. У разі відставання в розвитку
фізичних якостей учитель разом з учнем
складає індивідуальну програму фізкультурно-оздоровчих занять, де
вказується завдання занять, фізичні вправи, послідовність їх виконання,
кількість повторень, інтервали відпочинку, засоби самоконтролю, відмітки про
виконання завдання. Самостійні заняття за індивідуальною програмою надають
учневі/учениці додаткові бонуси при оцінюванні навчальних досягнень.
При складанні розкладу
навчальних занять не рекомендується здвоювати уроки фізичної культури або
проводити їх два дні поспіль. Більшість уроків фізичної культури доцільно
проводити на відкритому повітрі.
Для оцінювання розвитку
фізичних якостей використовуються навчальні нормативи, які розроблено для
кожного року вивчення. Навчальні нормативи є орієнтовними. Порядок їх
проведення визначає вчитель відповідно до календарно-тематичного планування.
При складанні навчального нормативу за
його показником визначають рівень досягнень (початковий, середній, достатній,
високий), а потім за технічними показниками виконання рухової дії та
теоретичними знаннями виставляють оцінку в балах.
Учні, які за станом здоров’я віднесені до
підготовчої медичної групи, оцінюються за теоретико-методичні знання, техніку
виконання вправ, складання відповідних нормативів, які їм не протипоказані.
У період з 01.09 до 01.10 кожного
навчального року з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної
культури прийом навчальних нормативів не здійснюється, а заняття мають
рекреаційно-оздоровчий характер з помірними навантаженнями.
Невиконання нормативів з
причин, незалежних від учня/учениці, непропорційний фізичний розвиток, пропуски
занять з поважних причин, не є підставою для зниження підсумкової оцінки
успішності.
При проведенні занять з фізичної культури слід дотримуватись «Правил
безпеки життєдіяльності під час проведення занять з фізичної культури і спорту
в загальноосвітніх навчальних закладах» (наказ МОН України від 01.06.2010 №521,
зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 серпня 2010 № 651/17946).
При забезпеченні належного організаційно-методичного проведення уроку,
особистісно-зорієнтованого навчання, індивідуально-дозованого навантаження,
дотримання дисципліни, стану спортивного обладнання та інвентарю переважна
кількість травм може бути попереджена. На уроках фізичної культури,
спортивно-масових заходах систематично здійснювати візуальний контроль за
самопочуттям учнів, технічним станом спортивного обладнання та інвентарю. Місця
для занять з фізичної культури і спорту обладнуються аптечкою (відкриті
спортивні майданчики – переносною аптечкою).
Навчально-методичне
забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних
закладах, зазначено в Переліках навчальних програм, підручників та
навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті
Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua) та веб-сайті Інституту модернізації
змісту освіти (www.imzo.gov.ua).
Методичні рекомендації щодо викладання фізичної культури у 2017/2018 навчальному році
Інваріантна складова Типових навчальних планів, до якої входить навчальний предмет «Фізична культура», є однаковою для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності.У контексті Концепції «Нової української школи» школа має навчити дітей використовувати знання і вміння, отримані в процесі навчання, для вирішення повсякденних проблем і життєвих ситуацій, тому заняття фізичною культурою повинні увійти до звички школяра. Рух, змагання, самоствердження – природна суть фізичної культури і спорту.
Випускники школи – це патріоти України, які знають її історію; носії української культури, які поважають культуру інших народів; вільно спілкуються державною мовою, володіють також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, мають бажання і здатність до самоосвіти, виявляють активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатні до підприємливості й ініціативності, мають уявлення про світобудову, бережно ставляться до природи, безпечно й доцільно використовують досягнення науки і техніки, дотримуються здорового способу життя.
Основною метою навчального предмета «Фізична культура» є: формування в учнів стійкої мотивації щодо збереження свого здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовленості; гармонійний розвиток природних здібностей та психічних якостей; використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя.
Навчальний предмет «Фізична культура» надає змогу:
створити цілісну уяву про вплив занять фізичними вправами на розвиток особистості;
оволодіти технікою рухових дій;
набути навичок організації та методики проведення найпростіших форм занять фізичною культурою;
сприяти профілактиці шкідливих звичок тощо.
Опанування змісту фізичної культури, як базового навчального предмета здійснюється за навчальними програмами, які мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.
З 2017/2018 навчального року набирає чинності оновлена навчальна програма «Фізична культура» для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, у якій імплементовано компетентнісний підхід до вивчення предмета.
Структура оновленої програми є максимально інформативною для вчителя. Дана структура дозволяє вчителю більш об’єктивно оцінити досягнення учня. У програмі чітко висвітлені знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти. Навчання – це продукт кількості, можливостей і якості викладання. Якщо вчитель зробить постійну якість, у нього буде кращий результат. Якщо змінюєте якість викладання, то можете змінити і результат. Важливо навчати школярів як навчатись, поєднувати нові знання зі старими.
У навчальній програмі виокремлено наскрізні змістові лінії. Усього виділено 4 наскрізні змістові лінії (однакові для всіх навчальних предметів):
- Екологічна безпека та сталий розвиток
- Громадянська відповідальність
- Здоров’я і безпека
- Підприємливість та фінансова грамотність
Очікувані результати навчальної діяльності учнів перенесені у лівий стовпчик програми, вони є необхідними предметними компетентностями, і в той же час, відповідають змістовим наскрізним темам.
Навчальна програма побудована за модульною системою. Вона містить інваріантну (обов’язкову) та варіативну складову. До інваріантної частини належать: теоретико-методичні знання та загальна фізична підготовка, зміст яких реалізовується упродовж кожного уроку. Практично кожен вид спорту може бути представлений у вигляді варіативного модуля. Фахівці фізичної культури можуть розробляти свої варіативні модулі до цієї програми. Програми варіативних модулів мають пройти експертизу, отримати гриф Міністерства освіти і науки України та бути оприлюдненими для загального користування. Отже, кількість варіативних модулів з часом має зростати.
Змістове наповнення варіативної складової навчальний заклад формує самостійно із модулів, запропонованих навчальною програмою. На опанування обраних модулів відводиться приблизно однакова кількість годин, але не менше ніж 18 годин. Однак, не виключається можливість мотивованого збільшення чи зменшення кількості годин на вивчення окремих модулів.
Критеріями відбору варіативних модулів є: наявність матеріально-технічної бази, регіональні спортивні традиції, кадрове забезпечення та бажання учнів. Бажання учнів визначається обов’язковим опитуванням. Перед початком навчального року шкільне методичне об’єднання розглядає вибір та розподіл варіативних модулів у кожному класі.
Відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої наказом МОЗ та МОН від 20.07.2009 № 518/674, учні розподіляються на основну, підготовчу та спеціальну медичні групи.
Для основної медичної групи фізична підготовка проводиться в повному обсязі згідно з навчальними програмами з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини.
Учні, які за станом здоров’я віднесені до підготовчої медичної групи, обов’язково відвідують уроки фізичної культури та опановують навчальний матеріал відповідно до вимог навчальної програми. Участь у змаганнях – за додатковим дозволом лікаря.
Учні, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної медичної групи, обов’язково відвідують уроки фізичної культури, але виконують корегувальні вправи і вправи для загального фізичного розвитку, які їм не протипоказані.
Учні, незалежно від рівня фізичного розвитку та медичної групи, а також тимчасово звільнені від фізичних навантажень, повинні бути обов’язково присутніми на уроках фізичної культури. Допустиме навантаження для учнів/учениць, які за станом здоров’я належать до підготовчої та спеціальної медичних груп, установлює вчитель фізичної культури.
Домашні завдання для самостійного виконання фізичних вправ учні/учениці отримують на уроках фізичної культури. Вони мають бути спрямовані на підвищення рухового режиму у вільний час, досягнення рекреаційно-оздоровчого ефекту. У разі відставання учня/учениці у розвитку фізичних якостей учитель (а у 8–9 класах разом з учнем/ученицею) складає індивідуальну програму фізкультурно-оздоровчих занять, де вказується завдання занять, фізичні вправи, послідовність їх виконання, кількість повторень, інтервали відпочинку, засоби самоконтролю, відмітки про виконання завдання. Самостійні заняття за індивідуальною програмою надають учневі/учениці додаткові бонуси при оцінюванні навчальних досягнень.
На заняттях з фізичної культури рекомендуємо:
здійснювати особистісно орієнтований підхід до навчання учнів за статевими та індивідуальними особливостями фізичного розвитку, а також з урахуванням їхніх потреб і нахилів,
навчити учнів «слухати» і «оцінювати» свій фізичний стан,
добирати і використовувати різноманітні засоби свого фізичного вдосконалення.
Для оцінювання розвитку фізичних якостей використовуються навчальні нормативи, які розроблено для кожного року вивчення модуля. Навчальні нормативи є орієнтовними. Порядок їх проведення визначає вчитель відповідно до календарно тематичного планування. Учні, які за станом здоров’я віднесені до підготовчої медичної групи, оцінюються за теоретико-методичні знання, техніку виконання вправ, складання відповідних нормативів, які їм не протипоказані.
При оцінюванні навчальних досягнень з фізичної культури також враховуються: особисті досягнення школярів протягом навчального року; ступінь активності учнів на уроках; залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час; участь у змаганнях всіх рівнів.
Для попередження нещасних випадків слід дотримуватись вимог безпеки під час проведення занять, а особливо, при складанні навчальних нормативів, коли учні виконують вправи з максимальним навантаженням.
У період з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури прийом навчальних нормативів не здійснюється, а також обмежується виконання вправ з максимальною інтенсивністю.
Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua) та веб-сайті Інституту модернізації змісту освіти (www.imzo.gov.ua).
Особливості організації і методики проведення уроків фізичної культури з учнями молодшого, середнього та старшого шкільного віку.
Урок – найбільш розповсюджена форма реалізації базової програми з фізичного виховання для здійснення загальної фізкультурної освіти.Уроки фізичної культури забезпечують фізкультурну освіченість, загальну фізичну підготовленість до будь-якої діяльності і відрізняються більшою змістовністю. Вони відіграють суттєву роль у створенні передумов для організації та успішного розгортання спортивної підготовки учнів. Під час уроків діти знайомляться з типовими видами спортивних вправ, оволодівають основами техніки, досягають вищого рівня розвитку рухових якостей, набувають початкового уявлення про види спорту.
Фактори, що визначають специфіку уроків фізичної культури в школі:
1. Основна спрямованість і конкретні завдання (на уроках вчитель створює найкращі умови для розв’язання усіх завдань фізичного виховання та спрямовує самостійну роботу учнів).
2. Чисельність, вікові особливості і можливості дітей (на уроках присутній постійний склад учнів, яким притаманна вікова однорідність. Діяльність учнів чітко регламентується, а навантаження строго дозується згідно з їхніми індивідуальними можливостями).
3. Визначення основного змісту інших форм фізичного виховання школярів.
4. Яскраво виражена дидактична спрямованість, зумовлена вирішенням освітніх завдань.
5. Предметно-просторове середовище (місце занять, обладнання, інвентар).
6. Максимальна тривалість уроку – 45 хв.
7. Місце уроку в загальному розкладі.
Уроки включено до шкільного розкладу на рівні з іншими навчальними предметами та обов’язкові для всіх учнів. Вони проводяться 2-3 рази на тиждень. Їх зміст визначається програмами.
Урок як основна форма організації занять дає можливість створити всі умови для вирішення завдань освіти, оздоровлення та виховання. На основі знань, рухових вмінь і навичок, фізичної підготовленості, отриманих у процесі уроків, успішно здійснюється процес у позашкільних формах занять, які проводяться зі школярами у системі позашкільних і позакласних занять фізичними вправами.
Зміст уроку включає такі дії:
1. інтелектуальні, що проявляються у спостереженні, слуханні, сприйнятті та осмисленні одержаної інформації, запам’ятовуванні, пошуку власних шляхів вирішення завдань та проектуванні власних дій;
2. рухові, які полягають у виконанні спроектованих дій, розучуванні, закріпленні та вдосконаленні фізичних вправ у сприятливих і несприятливих умовах, спрямованому розвитку фізичних якостей;
3. контрольно-оцінюючі дії, передбачають організацію самоконтролю і самооцінки, виявлення й усунення помилок, обговорення питань, які виникають у процесі навчання, з учителем і товаришами, регулювання емоційних проявів.
У процесі побудови уроку вчитель проектує елементи його змісту – структуру уроку. Основою для проектування є біологічні закономірності функціонування організму, що визначають його працездатність.
Існують чотири зони працездатності: зона передстартового стану, зона впрацьовування, зона відносної стабілізації і зона тимчасової втрати працездатності. Це зумовлює і відповідну логіку розгортання навчально-виховного процесу, яка передбачає:
1. послідовне залучення учнів до пізнавальної діяльності;
2. поступове досягнення необхідного рівня фізичної і психічної працездатності;
3. розв’язання передбачених для певного заняття освітніх, оздоровчих і виховних завдань;
4. забезпечення оптимального після робочого стану організму, котрий сприяв би успішній наступній діяльності учнів.
Згідно з цією логікою, урок умовно поділяють на три частини: підготовчу(припадає на перші зони працездатності), основну (відповідає фазі вирішення передбачених основних завдань), заключну (покликану забезпечити учнів до наступних після уроку дій). Поділ уроку на частини не означає, що він втрачає свою цілісність. Навпаки, кожна частина повинна логічно передувати наступній і випливати з попередньої. Бажано, щоб переходи від однієї частини до іншої були непомітними.
Підготовча частина уроку триває 10-12 хвилин. Вирішує такі завдання: початкова організація учнів, ознайомлення з задачами уроку, психологічний настрій на роботу, поступова функціональна підготовка організму до навантажень, утворення відповідного емоційного стану.
Для проведення підготовчої частини використовуються стройові вправи, гімнастичні шикування і перешикування, різновиди ходьби з додатковими рухами рук, короткочасний біг, стрибки, танцювальні вправи, загально-розвиваючі, підготовчі та підвідні вправи, ігри з елементами стройових вправ.
Зміст підготовчої частини уроку змінюється залежно від місця його проведення, задач уроку, виду уроку, контингенту учнів.
Основна частина уроку триває 25-30 хвилин. ЇЇ завдання – дати учням знання, вміння, навички з фізичної культури за шкільною програмою і сприяти розвитку рухових якостей. При цьому застосовують вправи з усіх розділів програми: спочатку іде вивчення нових вправ, а потім повторення і закріплення техніки вивчених раніше вправ. Учням дають 3-4 вправи, з яких 1-2 рухливі ігри, що проводяться наприкінці основної частини. Розвиток рухових якостей таких як сила і витривалість планується проводити в кінці. Перевірка знань, вмінь і навичок учнів відбувається також в основній частині уроку.
У заключній частині уроку, яка триває 3-5 хвилин, поступово зменшується фізичне навантаження і організм дітей приводиться у відносно спокійний стан. Підводяться підсумки уроку, даються домашні завдання.
Засобами заключної частини уроку є ходьба з різними положеннями рук, повільний біг, танцювальні кроки, вправи на увагу, спокійні ігри, ритмічні глибокі дихальні вправи.
Час, відведений на різні частини уроку може змінюватись. Це буде залежати від виду уроку, типу уроку, віку дітей, місця проведення занять. Вид уроку визначається видами фізичних вправ: урок легкої атлетики, гімнастики, лижної підготовки, спортивних ігор, комбіновані.
За вирішенням освітніх завдань уроки поділяються на типи: вступні уроки, уроки вивчення техніки фізичних вправ, уроки повторення і закріплення техніки, контрольні, змішані – у яких у різних співвідношеннях вирішується декілька задач.
Для фізичного виховання школярів найбільш характерним є комплексні уроки. Вони створюють фундамент фізичного розвитку, спрямовані на всебічну загальну підготовку до будь-якої рухової діяльності, відрізняються різноманітністю змісту та складністю методичного забезпечення.
Метою кожного навчального року є опанування матеріалу, передбаченого програмою відповідного класу. Реалізується вона шляхом послідовного розв’язання конкретних завдань на кожному уроці.
Усі завдання в методиці фізичного виховання об’єднуються у три групи: освітні, оздоровчі, виховні.
Вирішуючи освітні завдання, учні озброюються необхідними знаннями, вміннями і навичками виконувати фізичні вправи, а також застосовувати їх у повсякденному житті, у процесі самовдосконалення. Причому засвоєння цих знань, умінь і навичок повинно відбуватися не механічним шляхом, а такими способами, які ведуть до розвитку особи учня.
Розв’язання оздоровчих завдань передбачає забезпечення можливого у певному віці фізичного розвитку і фізичної підготовленості, формування постави, створення на заняттях найкращих умов для оздоровчого впливу на юнаків і дівчат.
Вирішення виховних завдань повинно забезпечити позитивний вплив занять фізичними вправами на розвиток моральних і вольових якостей, єдність фізичного і духовного розвитку особистості учня.
Завдання уроку формулювання наступним чином:
освітні: ознайомити, закріпити, навчити, виробити правильну поставу.
оздоровчі: розучити комплекс вправ, сприяти загартуванню. перевірити правильність побудови стопи.
виховні: виховувати такі якості як сміливість, охайність, товариськість.
Вимоги до сучасного уроку з фізичної культури:
1. Забезпечення диференційованого підходу до учнів з урахуванням стану здоров’я, рівня фізичного розвитку, рухової підготовленості та статі.
2. Урахування мотивів та інтересів учнів до заняття фізичними вправами.
3. Тісний зв’язок із попереднім і наступним уроками, тобто кожен урок повинен стати самостійною, проте невід’ємною частиною системи уроків.
4. Організація самостійної діяльності учнів, яка забезпечується послідовним формуванням і закріпленням, за допомогою вчителя, вмінь і навичок навчальної роботи, прийомами самоконтролю і самоосвіти, культури рухів. Все це необхідно для формування потреби до систематичних занять фізичними вправами.
5. Обов’язкове використання вчителем різноманітних організаційних форм, засобів, методів та прийомів.
6. Досягнення оптимальної рухової активності всіх учнів протягом кожного уроку.
7. Забезпечення раціональних умов проведення уроків з боку матеріальних, гігієнічних, естетичних і морально-психологічних умов до них.
Ці вимоги випливають із загальних та методичних принципів фізичного виховання та обов’язкові під час проведення уроків в усіх класах.
Ефективність уроків більшою мірою залежить від правильності постановки і формулювання конкретних завдань.
Головним аспектом організаційно-методичного напрямку сучасного уроку фізичної культури повинно бути: набуття навичок і вмінь самостійно виконувати фізичні вправи, розвиток пізнавальних інтересів і здійснення між предметних зв’язків, використання системи домашніх завдань на основі найбільш раціональних методів організації навчання школярів.
На відміну від інших форм фізичного виховання, урок фізичної культури відрізняється труднощами організації навчальної діяльності учнів.
Для організації учнів на практиці застосовують: 1) елементарні способами управління; 2) різні способи виконання учнями вправ; 3) методи організації їхньої діяльності.
Елементарні способи управління - це шикування і перешикування для спільних дій, показу і виконання вправ; перехід від одного місця занять до іншого; розпорядження для виконання окремих завдань щодо обслуговування занять; індивідуальні завдання під час засвоєння вправ і виховання фізичних якостей.
Серед способів виконання вправ розрізняють одночасний, почерговий, поточний, поперемінний і позмінний.
Одночасне виконання вправи, коли учні одночасно виконують одне або різні завдання, може бути пов’язане із завданнями в парах, трійках (одні виконують, а інші підтримують, страхують, спостерігають, оцінюють, дають вказівки).
Почерговий спосіб полягає в тому, що кожен учень починає виконувати вправу тільки після закінчення роботи попереднім, і застосовується переважно на першому етапі навчання.
За поточного способу кожен учень залучається до роботи перед закінченням виконання вправ попередніми (перекиди на акробатичній дошці, опорний стрибок). Цей спосіб використовується в тих випадках, коли вправа вже засвоєна і забезпечена належне страхування.
Досить поширений поперемінний спосіб виконання вправ. Наприклад, під час вивчення метання м’ячика в ціль або передачі м’яча в баскетболі учні стають у дві шеренги обличчям один до одного. Вправа виконується учнями то однієї, то другої шеренги. Цей спосіб виконання вправ дає змогу налагодити взаємонавчання і взаємооцінку учнів. Він може застосовуватися на всіх етапах.
Позмінне виконання вправ (“хвилями” по 4-6 і більше учнів) використовується залежно від якості обладнання місць занять, наявності приладів, дрібного інвентаря.
Наявність елементарних способів управління учнями і способів виконання ними завдань дає змогу найбільш ефективно використовувати методи організації діяльності учнів.
У практиці роботи застосовуються фронтальний, груповий та індивідуальний метод організації.
Суть фронтального методу полягає в тому, що всі учні класу водночас залучаються до виконання одного завдання. Він доцільний під час ознайомлення учнів із новим матеріалом, розучуванні порівняно простих вправ, що не потребують особливої страховки і допомоги, а також під час вдосконалення добре засвоєних вправ. Максимальне охоплення учнів руховою діяльністю дає змогу досягти високої щільності занять. Він є основним в організації фізичного виховання молодших школярів.
Під час поглибленого розучування складних вправ часто використовують груповий метод, що дає змогу краще дозувати навантаження, спостерігати за виконанням завдань учнями, виправляти помилки. Однак варто пам’ятати: застосування цього методу призводить до помітного зниження моторної щільності уроку. Тому якщо на уроці не використовуються багатопропускні прилади, а його зміст вимагає великих перерв між виконанням окремих спроб, такі часові проміжки знижують робочу установку і функціональну готовність до чергових зусиль.
Груповий метод дозволяє певною мірою індивідуалізувати процес фізичного виховання за рахунок диференціації методів, засобів та інтенсивності навчальної діяльності відносно рівня підготовленості окремих груп учнів.
Суть індивідуального методуорганізації навчальної праці школярів полягає в тому, що окремі учні, отримавши те чи інше завдання, повинні самостійно його виконувати. Цей метод підходить більше старшокласникам; може використовуватись у всіх частинах уроку і дає змогу застосовувати доступний кожному темп засвоєння вправ, запропонувати найраціональнішу індивідуальну послідовність навчання і потрібні підготовчі вправи.
Особливості методики проведення уроків фізичної культури у 1-4 класах.Основними засобами вирішення завдань ФВ у молодшому шкільному віці є загально-розвиваючі вправи, рухливі і спортивні ігри, а також вправи, що сприяють зміцненню здоров’я, гармонійному фізичному розвитку, формуванню необхідних рухових якостей, правильної постави та становленню школи рухів. Методика проведення уроків з дітьми даного віку залежить від вікових особливостей. Роль вчителя під час проведення уроків з молодшими школярами полягає в організації та безпосередній участі у виконанні вправ, проведенні ігор та естафет. Навчальні уроки у молодших класах становлять 60-65 %, тренувальні – 30 %.
Під час уроків уникати великих навантажень на хребет, однобічного напруження м’язів тулуба, сильних поштовхів і струсів тіла, перенапруження суглобово-зв’язкового та м’язового апаратів. Особливу увагу приділяти формуванню навички правильної постави. Зміцнювати м’язи спини, черевного пресу, склепіння стопи.
Обмежувати вправи з натуженням, подоланням великих опорів, важких для виконання завдань. Уникати завищених або надто складних навантажень в бігу та інших циклічних рухах.
Узгоджувати рухи із диханням. Навчати правильному диханню. Частіше переключатись з одного виду діяльності на інший.
У навчанні використовувати метод цілісного вивчення. Робити інтервал між попередньою та виконавчою командами. Використовувати різноманітні рухові дії. Команди замінити розпорядженнями і вказівками.
Найстійкіша уважність досягається під час ігрового методу проведення уроку. Пояснення повинні бути стислими, але достатніми для розуміння.
Короткочасні інтенсивні навантаження чергувати з достатнім за часом відпочинком (повний відпочинок). Частіше змінювати характер роботи окремих м’язових груп.
Суворо дозувати навантаження для дівчаток, оскільки у віці 9-10 років в низ розпочинається період статевого дозрівання.
Особливості методики проведення уроків фізичної культури у 5-9 класах.Основне завдання уроків фізичної культури – забезпечити учням сприятливі умови для успішного оволодіння програми ФВ. Змістову сторону уроку складають: навчальний матеріал програми, зміст діяльності вчителя та учнів.
При проведенні уроків з учнями середнього шкільного віку слід прагнути, щоб рухова діяльність чинила стимулюючий впливала на організм, сприяла його росту і розвитку. Не повинно бути надмірних фізичних навантажень, оскільки енергетичні ресурси у цьому віці витрачаються на пластичні процеси, а інтенсивна і тривала робота гальмує ріст і розвиток дитини. При виконанні вправ, спрямованих на розвиток гнучкості, стежити за тим, щоб вони не виконувались надто різко. Перед такими вправами слід проводити ретельну розминку. Вправи, які спричинюють значне навантаження на серце доцільно чергувати із заспокійливими вправами. Корисно давати спеціальні дихальні вправи для розвитку грудної клітки
У педагогічній діяльності з учнями 5-9 класів вчитель повинен гнучко використовувати існуючу структуру уроку. В залежності від конкретних умов, тривалість окремих частин уроку може бути різною. Уроки фізичної культури у 5-9 класах мають яскраво виражений навчальний характер. Тому необхідно звертати особливу увагу на побудову уроків різних типів.
На уроках вивчення нового матеріалу основна увага приділяється ретельному поясненню та взірцевому показу нових фізичних вправ і спробам учнів виконати їх. Підготовча частина такого уроку максимально коротка. Максимальна щільність на таких уроках нижча, ніж на уроках іншого типу.
На уроках повторення підготовча частина більш тривала у порівнянні з уроками інших типів. В ній приділяється більша увага на підготовку організму учнів до фізичного навантаження в основній частині. Максимальна щільність на таких уроках найвища.
Урок змішаного типу, на якому одночасно відбувається вивчення нового і повторення пройденого навчального матеріалу є найскладнішим по будові і по проведенню. Вчитель повинен вирішити, які види вправ із загальної програми повинні сполучатися в одному уроці. Якщо вивчення вправи супроводжується значним фізичним навантаженням, то наступні фізичні вправи не повинні бути пов’язані із точністю рухів та рівновагою.
Не завжди доцільно на уроках з дітьми 5-9 класів вивчати новий матеріал на початку основної частини. Це доречно лише у випадку, коли новий матеріал пояснюється вперше. Навчальна програма з фізичної культури для дітей середнього шкільного віку є складнішою, ніж для молодших школярів. Тому, новий навчальний матеріал, при вивченні якого у значній мірі залучаються до роботи серцево-судинна та дихальна системи, доцільно вводити після повторення навчального матеріалу, який пов’язаний із проявом спритності, точності рухів, рівноваги, орієнтуванням в просторі.
На уроках ФК використовуються індивідуальний, груповий та фронтальний методи організації учнів. Най економнішим є фронтальний метод. Головний його недолік – ігнорування індивідуальних відмінностей. Тому, він застосовується на етапі закріплення і вдосконалення рухових навичок. З 4-6 класів починають використовувати груповий метод, який сприяє розвитку самодіяльності учнів, їх активізації.
У фізичному вихованні підлітків важливо враховувати статеві відмінності. Вправи однакові для хлопців і дівчат, виконуються з різною кількістю повторень та в різних умовах. Хлопчики-підлітки часто переоцінюють свої рухові можливості. Вони намагаються зробити все своїми силами. У дівчаток, навпаки, спостерігається зневіра у свої сили. Такі вікові особливості вимагають особливої уваги вчителя при організації гімнастичних уроків (уроки з гімнастики вважаються достатньо травматичними). Тому, на таких уроках требі чітко налагодити та забезпечити страхування. Для дівчаток завдання мають бути посильними, з ретельним виконанням підвідних вправ.
Рухова діяльність підлітків має бути диференційована не лише відповідно до статі, а й з урахуванням їх біологічного віку. Звідси, перевага на уроках з фізичного виховання групового та індивідуального методів організації учнів.
Особливості методики проведення уроків фізичної культури у 10-12 класах.Методика проведення уроку у 10-12 класах практично не відрізняється від занять з дорослими. Динаміка навантажень, у багатьох випадках, набуває ознак спортивного тренування. Зміст уроків, дозування навантажень, оцінка фізичної підготовки мають бути диференційовані з урахуванням статі учнів. У цей період акцентується увага не на навчання руховим діям, а на вдосконалення раніше вивчених фізичних вправ. Навчальні уроки у старших класах становлять 25-35 %, тренувальні – 60 %. На навчальних уроках доцільно використовувати міжпредметні зв’язки. Навантаження при тривалих вправах не повинно перевищувати 80-85 % від максимального, тому важливо навчити учнів методам самоконтролю на заняттях. Пріоритет у хлопців надається атлетичній гімнастиці, спортивним іграм, циклічним видам фізичних вправ. Дівчата надають перевагу ритмічній гімнастиці, спортивним іграм та циклічним видам фізичних вправ. Найбільш характерними рисами методики ФВ зі старшокласниками є широка самостійність у доборі засобів та методів організації занять. Уроки ФК набувають інструктивних функцій.
На кожному уроці ФК, в кінці основної частини уроку необхідно виділяти час для розвитку рухових якостей. Здійснити це можливо за рахунок оперативного проведення підготовчої і заключної частини уроку, а також виключення двохсторонніх ігор. Відтак, максимальний час, який виділяється на основну частин уроку, може бути збільшений до 36 хв. На підготовчу частину припадає 6 хв, а на заключну – 3 хв.
Для підвищення ефективності основної частини уроку пропонується збільшити кількість навчальних груп до 6 та організувати паралельне виконання завдань двох груп на кожному снаряді.
Перші 18 хв. основної частини уроку відводяться на технічну підготовку, решта – на загальну фізичну підготовку. Для збільшення тренувальних навантажень, збільшують їх інтенсивність.
На уроках з ФК у старших класах практикуються позмінний та поточний способи виконання вправ, а також вправи у парах (один учень виконує вправу, інший йому допомагає, страхує, аналізує помилки, після чого відбувається зміна ролей). Широко використовується на уроках індивідуальний метод організації навчання. Його можна використовуватись в усіх частинах уроку. Він дає змогу застосувати доступний кожному учню темп засвоєння вправ. В процесі і в кінці виконання вправ підводяться оперативні підсумки, інструктування.
Під час занять з дівчатами щадити м’язи і органи малого тазу. Уникати вправ, які викликають підвищений внутрішньо-черевний тиск (вправи із затримкою дихання, натуженням, підніманням великої ваги, стрибки у глибину).
При роботі з юнаками використовуються великі навантаження і вправи, що потребують статичних зусиль. Характерні вправи з обтяженнями, які виконуються з прискоренням. В старшокласників добре розвиваються швидкісно-силові якості. Створюються передумови для розвитку загальної і швидкісної витривалості, що сприяє підвищенню працездатності, розвитку вольових зусиль.
Оскільки юнаки і дівчата дуже чутливі до сприйняття своєї зовнішності та порівнюють свої фізичні дані з однолітками, необхідно формувати в них інтерес і мотивацію до фізичного вдосконалення та занять різними видами спорту.
Немає коментарів:
Дописати коментар